2-3 жовтня у Києві, Харкові, Чернівцях, Луцьку, Сумах та Вигоді (Івано-Франківщина) ми провели Вуличний університет — інтерактивні лекції просто неба для всіх охочих, де ти маєш можливість вийти за межі своєї навчальної програми і дізнатися, як долати виклики сучасності та позбуватися від упереджень.
Цьогоріч темою обрали інклюзію та доступність міст. Говорили про замовчане, втаємничене, не до кінця зрозуміле та чомусь таке незручне.
Насамперед визначимося з тим, що ж таке інклюзія. Інклюзія — процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. Він передбачає розробку і застосування таких конкретних рішень, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь в суспільному й академічному житті, незважаючи на те, велосипедисти це, люди з інвалідністю, батьки з дитиною чи звичайні перехожі.
У Києві ми говорили про причини його (не)доступності, способи покращити ситуацію і творити місто за принципами інклюзії та універсального дизайну. Про те, як спілкуватися з людьми з інвалідністю та про призми, крізь які ми чомусь бачимо людей з інвалідністю. Також вчилися спілкуватися жестовою мовою та переглянули короткометражний фільм в рамках проєкту «На рівних».
Харків запалював розповідями про можливості для молоді у сфері інклюзії. Дізналися також, чому інклюзивна освіта є необхідною та чому не варто казати «люди з особливими потребами».
У Чернівцях змогли інтегрувати освітній простір інклюзії в алею ГО на День міста.. Вдалося залучити близько ста учасників протягом події: вчилися говорити доступно на майстер-класі з жестової мови, говорили про рівні можливості для всіх та доступні Чернівці. І, найважливіше, практикувалися у допомозі людям з інвалідністю.
У Луцьку ми активно взаємодіяли зі спікерами та в ході спілкування дізналися про особливості інклюзивної освіти, впровадження її в українських навчальних закладах. Також відкрили для себе можливості, як допомагати з інклюзією у рідному місті.
Суми зібралися затишною компанією, щоб навчитися спілкуватися мовою жестів, дізнатися, що ж таке інклюзивне місто і як забезпечити рівні можливості для всіх його мешканців.
І наостанок у Вигоді, що на Івано-Франківщині, волонтери з американської Міннесоти ділилися досвідом впровадження інклюзії у вищих навчальних закладах та школах США. Ми дізналися про шрифт Брайля, життєву історію його творця та спробували як це — читати дотиками. Була й практична частина з майстер-класом з орієнтування незрячих.
Радіємо, що є небайдужі, свідомі та активні люди, які розуміють, що інклюзивне суспільство починається з кожного/-ї з нас, та, що інклюзія — то широке поняття, яке охоплює не лише інвалідність (насамперед це про повагу до людської гідності, бо вона є джерелом прав людини). Навіть, якщо це не стосується безпосередньо нас, чи нашої сім’ї. Що значно комфортніше жити, коли усвідомлюєш, що рівність і справді існує і що однакові можливості для всіх — шлях до відкриття нових ідей, людей та талантів!
Творімо доступне суспільство разом!